Одним із ключових факторів у успішному вирощуванні сільськогосподарських культур є правильна обробка ґрунту, що забезпечує сталий розвиток рослин. Існують чотири основні типи обробітку ґрунту: традиційний, стрип-тил, вертикальний та No-till. Кожна з цих систем має свої плюси та мінуси, але всі вони активно використовуються та приносять користь. Раніше традиційне обробіток грунту включало обов’язковий переворот шару землі за допомогою плуга. Однак, сучасні фермери прагнуть мінімізувати витрати на обробіток ґрунту, і різні культури не завжди вимагають глибокого оранку.
Наприклад, для вирощування зернових культур, таких як ячмінь або пшениця, достатньо поверхневої обробки ґрунту за допомогою лущильника або культиватора на глибину до 10 см, що дозволяє отримати рівномірний вихід сходів за короткий період часу. Однак, проблемою може стати плужна підошва, яка може перешкоджати корінням рослин проникати в глибші шари ґрунту та призвести до азотного голодування. Занадто щільна плужна підошва також може затримувати воду під час дощів та сприяти розвитку кореневих хвороб.
Якщо у вас виникають подібні проблеми, можна перейти на вертикальну обробку грунту або навіть на технологію No-till. Основна мета вертикальної обробки полягає в тому, щоб забезпечити доступ кореневої системи до нижніх шарів ґрунту, особливо до трьох верхніх кореневих ярусів, які зазвичай завертаються, коли досягають плужної підошви. Зазвичай перехід на вертикальну обробку ґрунту здійснюється восени.Вертикальне розпушування ґрунту проводиться за допомогою спеціальних агрегатів, таких як чизельні плуги або лінійні глибокорозпушувачі. Лінійний глибоко-розпушувач використовується на посушливих ґрунтах.
Вертикальна обробка ґрунту – ключовий процес у сільському господарстві. Для виконання використовуються різні агрегати, оснащені довгими лапами, які розпушують нижні шари грунту, роблячи їх однорідними по щільності. Щоб досягти хорошої структури ґрунту, необхідно правильно налаштувати агрегат, обравши ширину між лапами, що відповідає половині глибини обробки. Наприклад, для обробки на глибину 30 см ширина між лапами має бути 15 см.
Для досягнення найкращих результатів рекомендується використовувати дискові розпушувачі, що мають велику кількість робочих органів. Ці агрегати можуть використовуватися на перезволожених ґрунтах, що дозволяє розтягнути час обробки полів, на відміну від лінійних глибокорозпушувачів, які не можуть працювати на вологих ґрунтах.
Під час обробки необхідно також приділити увагу вирівнюванню поверхні поля, що дозволить підвищити ефективність ЗЗР. Для цього агрегати з обробітку ґрунту можуть бути оснащені спеціальними пристроями, які дозволяють вирівнювати поверхню поля у процесі роботи. Це дозволяє виконати дві операції за прохід.
Трактори та агрегати комплектуються спеціальними шинами, які знижують тиск на ґрунт, що також важливо для досягнення оптимальних результатів. Швидкість розпушування ґрунту може досягати 11-20 км/год. На добре розпушених ґрунтах легше досягти точності та глибини посіву насіння.Для переходу на технологію обробки стрип-тил необхідно розробити стратегію боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами, а також оцінити загрози ерозії ґрунту. Перед переходом до стрип-тил технології необхідно вирівняти кислотність ґрунту. Якщо ваше господарство знаходиться на ґрунтах з низьким рівнем води або має тонкий родючий шар, можна перейти на зональну обробку ґрунту або на стрип-тил-технологію. Обидві технології дозволяють поверхнево обробляти ґрунт без перевертання пласта – стрип-тил на глибину 15-17 см, а зональна обробка ґрунту розпушує ґрунт на велику глибину. Обидві системи добре готують ґрунт для посіву зернових культур.
Після обробки агрегатами коренева система легко потрапляє у нижні шари ґрунту, навіть через ущільнені ділянки. Однак найбільшою проблемою стрип-тил технології є обмежений час в осінній період, коли можливі нічні заморозки та часті дощі. Сухий ґрунт, який залишається після обмолоту сої, також є проблемою для стрип-тил технології, особливо коли необхідно підготувати площу для внесення азотних добрив. Тому всі роботи повинні виконуватися без затримки, навіть якщо обробіток ґрунту не збігається із внесенням добрив. Оброблені поля можуть зіткнутися з проблемами при сівбі, оскільки сошники можуть потрапити в розпушені смуги, особливо якщо рослинні залишки погано прибрані.
Якщо погодні умови заважають підготувати площу до посіву, то цю процедуру переносять на весняний період разом із внесенням добрив. Перевагою стрип-тил технології є руйнування плужної підошви, готування насіннєвого ложа та мульчування поверхні ґрунту. Перед тим, як впроваджувати технологію No-till у землеробство, необхідно ретельно проаналізувати її плюси та мінуси. Особливу увагу слід приділити боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур’янами, а також оцінити свої фінансові можливості. Введення цієї технології потребує чітких і зважених дій, особливо у разі виникнення будь-яких проблем. Важливо завжди мати запасний план на випадок невдачі.
Перед тим, як розпочати посіви з використанням технології No-till, необхідно внести в ґрунт максимально допустимі кількості фосфору та калію, а також вирівняти кислотність за допомогою вапна. Для реалізації цієї технології розроблено спеціальні сівалки, які обладнані очищувачами борозни від рослинних решток і не завдають значного тиску на ґрунт.
Однією з головних переваг технології No-till є мінімальна кількість проходів техніки по полю, що сприяє зменшенню ерозійних процесів. Крім того, посіви мають найкраще вологозабезпечення протягом усього періоду зростання. Однак негативним моментом є можливе відстрочення посіву через тривале висихання та прогрівання ґрунту.
Системи обробки грунту.
